Як діє Периндоприл на кров'яний тиск: механізм зниження

Периндоприл – це лікарський засіб, який застосовується для лікування високого кров'яного тиску. Воно відноситься до класу інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Дана група препаратів працює шляхом блокування дії ферменту, що відповідає за звуження кровоносних судин та підвищення тиску в них.

Основним механізмом дії Периндоприлу є зниження рівня ангіотензину II, який є потужною речовиною, що звужує судини. Блокуючи його утворення, препарат розширює кровоносні судини, що сприяє зниженню тиску.

Периндоприл є ефективним як при лікуванні первинної гіпертонії, так і при контролі артеріального тиску у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю. Він покращує стан серцево-судинної системи, зменшує навантаження на серце та запобігає розвитку серцевих ускладнень.

ПрепаратПоказанняДозування
ПериндоприлГіпертоніяПочаткова доза – 2 мг на день, підтримуюча доза – 4-8 мг на день

Периндоприл ефективно знижує артеріальний тиск при всіх ступенях артеріальної гіпертензії (легкої, помірної та тяжкої) зниження систолічного та діастолічного артеріального тиску спостерігається у пацієнта як у положенні лежачи, так і в положенні стоячи.

Чи можна пити периндоприл при високому тиску?

Периндоприл – гіпотензивний засіб, з однойменною діючою речовиною. Його застосовують для лікування артеріальної гіпертензії.

Як впливає периндоприл на тиск?

При хронічній серцевій недостатності (ХСН) периндоприл знижує тиск наповнення у лівому та правому шлуночках серця, знижує ОПСС, підвищує серцевий викид та збільшує серцевий індекс, підвищує периферичний кровотік у м'язах.

Коли потрібно приймати Періндопріл?

Периндоприл приймають внутрішньо, вранці, перед їдою. Початкова доза для лікування артеріальної гіпертензії становить 4 мг на добу, при необхідності (через 1 міс.) доза може бути збільшена до 8 мг на добу на один прийом.

Навіщо п'ється Периндоприл?

Артеріальна гіпертензія. Хронічна серцева недостатність. Профілактика повторного інсульту (комбінована терапія з індапамідом) у пацієнтів, які перенесли інсульт або транзиторне порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом.